Чудова була гра… Осіннє листя танцювало…
Чудова була гра… Осіннє листя танцювало…
А в мене у душі все від емоцій вигравало…
Я йшла прикрив себе сором’язливо крилами,
Слідкуючи за рисами обличчя мені милими.

Проводжав, ледь-ледь приборкавши ридання,
Зі зціленим крилом мене кидаючи в світання,
Так було гарно нам удвох… янгол…чоловік…
З тобою б біля вогнища вкорочувати собі вік.

Ти попрощався на словах, та руки не зронив,
Не міг… Летіти в небо ніжно ти заборонив,
Прохав залишитися… Запросив у нашу хатку,
Коли ж відмовилася – ти дістав свою рогатку…

Я тільки ледь змахнула білим янгольським крилом,
Та щоб залишити мене з тобою – заподіяв перелом.

27.07.2007